Знак хреста – ритуал, який є важливим елементом літургії в католицькій і православних церквах. Цей знак, є початком і закінченням молитов і літургії.
Роблячи знак хреста, складаємо великий, вказівний і середній пальці правої руки разом. Два інші пальці(безіменний і мізинець) притискаємо до долоні. Складені разом три перші пальці свідчать про нашу віру в Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа, як єдиносущну і нероздільну Трійцю. Два пальці, що притиснуті до долоні, означають, що Син Божий, будучи Богом, став людиною, тобто символізують дві природи Ісуса Христа – Божу і людську.
У християн східного обряду хресне знамення прийнято робити так:
Торкаючись чола, освячуємо свій розум, думки; торкаючись живота, освячуємо свої внутрішні почуття; і, на кінець, торкаючись плечей, освячуємо свої тілесні сили і закликаємо благословення Боже на свої вчинки.
Хреститися слід уважно і неквапливо, обов’язково торкаючись відповідних частин тіла правильно складеними пальцями.
Великий знак хреста в Католицької Церкві полягає в наступному: правою рукою, витягнутими пальцями, що символізують п’ять ран Ісуса, малюємо умовну лінію від чола (у той час, кажучи словами «В Ім’я») до серця («Отця»), пізніше з лівого плеча (“і Сина”) і до правого плеча («і Святого Духа”).
Малий знак хреста полягає в окреслені на тілі(як правило, пальцем правої руки) трьох хрестів: на чолі, устах і серці. Цим знаком висловлюємо готовність до розуміння, проголошення і дотримання Слова Божого в своєму житті.