У давні часи, коли наступав вечір у переддень свята Андрія, дівчата збиралися у просторій оселі. Господинею хати повинна була бути самотня вдова, яка пильнувала, щоб дівчата під час вечорниць дотримувалися всіх традицій та вірувань.
На андріївські вечорниці приходили тільки неодружені дівчата. До цього дійства хлопців не допускали. Окрім веселих розмов, забав та розваг традиційним ритуалом на вечорницях було гадання. А про що кожна дівчина мріє? Звісно, що про заміжжя. Саме тому більшість дівочих гадань на Андрія мають на меті привідкрити завісу майбутнього, щоб дізнатися хто буде їхнім судженим.
Досить схожий сценарій мають більшість Андріївських вечорниць і сьогодні. Але більшість учасників розваг на Андрія навіть не здогадуються про справжнє походження цього свята, пов’язуючи його саме із церковним святом апостола Андрія Первозванного. Насправді, ще задовго до того, як церква почала відзначати свято Андрія, наші предки саме в цей день відзначали язичницьке свято, що було насичене любовно-магічними ритуалами. Не випадково це свято припадало на кінець року, адже наші предки вірили, що саме в цей час потойбічні сили стають активнішими та легше йдуть на контакт.
З іншої сторони, Андріївські вечорниці припадають на час Пилипівського посту. А гучні забави та розваги суперечать нормам християнської моралі. Будь-які гадання, перестрибування через вогнище Церква вважає гріхом, який суворо засуджує Біблія(Второзаконня 18:10-12).
«Ми в це не віримо», «Це тільки розваги», «Ми не ворожимо, а розважаємося». Саме такі виправдання можна почути від учасників сумнівних розваг із елементами окультизму. Часто до різного роду гадання на Андрія вдаються навіть християни, які здавалося б мали усвідомлювати всю відповідальність за свої вчинки. Можу зрозуміти людей, які через свою непоінформованість беруть участь у масових гаданнях. Набагато більше дивує присутність на таких заходах ревних християн, які чомусь закривають очі на офіційну думку церкви щодо будь-якого виду ворожіння та гадань.
Дивує і те, що навіть люди, що вважають себе атеїстами, тобто заперечують існування будь-яких надприродних сил, зраджують своїм власним переконанням та беруть участь у гаданнях в ніч на Андрія. Важко зрозуміти такі позбавлені жодного змісту із точки зору атеїста вчинки…
На жаль, ні життєві переконання, ні віросповідання, ні особисті наміри не дають «імунітету» від наслідків небезпечних розваг.
Із самої назви можна зрозуміти, що йдеться про вгадування, спроби дізнатися щось невідоме з минулого чи майбутнього. Біблія розказує, що реальність у якій ми живемо, складається із матеріального та духовного світу. Людина власними силами може бачити, чути, відчувати лише видиму частину світу. Щоб заглянути у духовний світ потрібно використовувати певні надприродні засоби. Людське бажання знати майбутнє та цікавість до того, що відбувається у духовному світі переросли у цілу течію, яка відома під назвою магія та окультизм. Тому, очевидно, що гадання – це також вид окультизму.
Кожна спроба гадання – це процес контакту, спілкування із представниками потойбічного світу, який складається із вірних Богові ангелів, та тих, які збунтувалися, та на чолі із Люцифером відійшли від Бога. Але які саме сили, добрі чи злі, вступають у контакт із людьми під час магічних ритуалів? Яке їхнє ставлення до людини, що виконує ритуал?
Відповіді на ці питання ви не знайдете у жодній книжці по магії. Але відповідь можна отримати, якщо уважно придивитися до самих ритуалів. Часто тим, які хочуть «погадати» рекомендують на деякий час зняти натільний хрестик. З іншого боку, часто маги та гадалки використовують у ритуалах ікони та імена святих. Але чомусь все виявляється досить заплутаним, незрозумілим. Але саме в цьому виявляється намір представників потойбічного світу: заплутати і збити з пантелику.
Ось що говорить про диявола Біблія: «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.» (Івана 8:44). Але чому це «працює», чому часто збувається те, що нагадали? Таке питання може виникати у людей, які своє уявлення про сатану сформували на основі казкових кумедних і часто безпорадних рогатих чортиків. Насправді демони – це злі ангели, які є значно розумніші та могутніші від людей. Вони досконало знають наше минуле, а тому можуть робити прогнози на майбутнє. А той факт, що інколи гадання збуваються є також обманом сатани. Тільки обман не у тому, що інформація, отримана таким шляхом буде завжди неправдивою, а у тому що ця інформація отримана не безплатно. Чого б це ворог людства почав допомагати, говорити правду та ще й безплатно?!
За отриману інформацію ви розплачуєтеся дорогою ціною. Відрікшись від Ісуса та вступивши в контакт із сатаною, ви втрачаєте Божий захист та дозволяєте демонам взяти владу над вашим життям. І будьте впевнені, що вони не будуть діяти у ваших інтересах! Згадайте що Біблія пише про те, як диявол поводиться із підвладними йому людьми: «І почасту кидав він[сатана] ним[біснуватим хлопцем] і в огонь, і до води, щоб його погубити.»(Мк 9:22) Сьогодні сатана використовує значно екстравагантніші методи, але його ціль не змінилася.
Хтось може скаже, що я намагаюся вас налякати. А гадання на Андрія це лише розвага. Можливо і так, але чомусь наслідки цієї розваги зовсім невеселі. Не жартуйте із демонами. Зі сторони це може виглядати досить безневинно чи навіть весело. Але ціна таких жартів може бути погублена душа та зруйноване життя.